Симптоми та лікування альвеоліту після видалення зуба

Після видалення зуба в ділянці щелепи утворюється глибока порожнина (альвеола або лунка). У деяких випадках у пацієнта розвивається альвеоліт лунки – запальний процес, який викликає біль і несе потенційну загрозу для здоров’я навколишніх тканин (пародонта, кістки щелепи). Своєчасне звернення у стоматологічну клініку дозволить вчасно діагностувати захворювання, почати терапію і уникнути небезпечних ускладнень.

Що таке альвеоліт лунки зуба, види запалення

За сприятливих обставин у місці видалення зуба утворюється згусток крові. Він складається з білкових клітин, які беруть участь в утворенні тромбу. Згусток повністю заповнює лунку і покриває її стінки. Його основне завдання – захистити від проникнення інфекції до пошкоджених при екстракції тканин. Невдовзі ранка заживає, а потім утворюється нова кісткова тканина.

Однак іноді природний процес загоєння порушується, це відбувається, коли тромб не утворюється або недостатньо щільно прилягає до поверхні рани чи механічно ушкоджується. Після операції з видалення запускається процес коагуляції, як і в будь-якій рані, з функцією захисту підлеглих структур, кісток, нервових закінчень тощо. Якщо на цій фазі щось відбувається не так, як очікувалося, тканини піддаються накопиченню залишків їжі, ротових мікроорганізмів та інших матеріалів, запалюються і виникають симптоми альвеоліту. Цей стан є найпоширенішим ускладненням видалення зуба.

Альвеоліт після видалення зуба (запалення лунки), який має кілька стадій:

• Серозний альвеоліт є першою стадією запального процесу. Його ознаки з’являються через 2-3 дні після видалення зуба, супроводжуються постійним болем і поступовим погіршенням самопочуття пацієнта.
• Гнійний альвеоліт – розвивається, якщо пацієнт вчасно не звернувся до стоматолога і не отримав необхідного лікування. Гнійна форма розвивається приблизно через 6-7 днів після операції. На цьому етапі больові симптоми посилюються. До них додаються інші симптоми – збільшення і хворобливість лімфатичних вузлів, утворення на поверхні лунки сірого нальоту, набряк навколишніх тканин, погіршення загального стану хворого.
• Гіпертрофічний альвеоліт – це остання стадія захворювання, при якій спостерігається ослаблення загальних симптомів, зокрема больових відчуттів, і настає поліпшення самопочуття. Це небезпечний стан, тому що на тлі удаваного полегшення хвороба прогресує, при запаленні відбувається порушення кровопостачання, нагноєння та некроз тканин.

При хронічному перебігу захворювання і наявності грануляцій альвеоліт може переходити в стадію секвестрації (відторгнення окремих ділянок інфікованої тканини, кістки).

Симптоми

Багато пацієнтів помилково вважають, що запалена лунка після видалення зуба не потребує лікування, що біль та інші неприємні симптоми є нормою після такої операції.

Перші 3 дні дійсно хворобливі відчуття (як сильні, так і помірні) є нормою, але потім біль має поступово вщухати. Якщо через 2-4 дні цього не відбувається, а навіть навпаки, біль посилюється, потрібно терміново записатися на прийом до лікаря.

В основному, саме за характером та інтенсивністю больових відчуттів можна розпізнати альвеоліт лунки.

Біль зазвичай:

• зростаючий;
• пульсуючий;
• поширюється на половину обличчя з боку видалення зуба;
• на пізніх стадіях – нестерпний, віддає у скроню, вухо.

Інші симптоми альвеоліту:

• підвищення температури до 38 і вище;
• набряк і запалення ясен в ділянці рани,
• періостит (запалення окістя);
• відсутність/пошкодження тромбу;
• утворення сірого нальоту;
• поява гнійного ексудату з лунки;
• неприємний запах з рота;
• збільшення лімфовузлів (підщелепних, шийних), їхня болючість при пальпації;
• чутливість запалених тканин до гарячого та холодного;
• надмірне слиновиділення;
• втрата апетиту.

Рідше при альвеоліті паралельно розвиваються інші інфекції на слизовій оболонці ротової порожнини (стоматит) та знижується імунітет, що може призвести до небезпечних ускладнень – остемієліту, лімфаденіту, остеофлегмони.

Пацієнт відчуває загальне погіршення самопочуття (слабкість, втома).

Причини

Постекстракційний альвеоліт зазвичай розвивається, коли тромб не утворився або був пошкоджений. Тоді рана стає відкритою для проникнення інфекції, яка швидко вражає м’які тканини та кістку щелепи. Існує також низка факторів, що призводять до запалення:

• складне хірургічне видалення, при якому неминуче пошкоджуються тканини альвеол;
• видалення третіх молярів – альвеоліт розвивається частіше після видалення зуба мудрості, тому що кісткова тканина в цьому сегменті має більш щільну структуру;
• недотримання норм обробки тканин під час операції: неправильна антисептична обробка, неповне видалення уламків зуба, інфікованих тканин (гранульоми);
• неякісна післяопераційна гігієна ротової порожнини;
• недотримання приписів і рекомендацій стоматолога в період загоєння тканин;
• вживання грубої, холодної, гарячої їжі, здатної порушити цілісність тромбу;
• куріння – вчені довели, що у курців на 20-40% вище ризик розвитку альвеоліту;
• ослаблений імунітет;
• наявність у пацієнта захворювань внутрішніх органів (наприклад, цукровий діабет, порушення згортання крові, бактеріальна інфекція в організмі);
• перевищення дози місцевого анестетика.

Попри безліч сприятливих факторів в сучасній стоматології, при видаленні зуба досвідченим лікарем з дотриманням протоколів, з використанням якісних анестетичних і антисептичних матеріалів альвеоліт розвивається в рідкісних випадках (близько 3%).

Найбільша ймовірність запалення при видаленні кутніх зубів і різців нижнього ряду, але особливо часто патологія виникає при видаленні зубів мудрості.

Ускладнення післяекстракційного альвеоліту

Альвеоліт – небезпечне захворювання, яке при неправильному або несвоєчасному лікуванні може мати серйозні наслідки:

• одонтогенний синусит (зараження гайморової пазухи при запаленні лунки після видалення молярів верхньої щелепи);
• флегмона – інфекційне ураження м’яких тканин, при якому відбувається гнійна деструкція тканин, має агресивний характер, швидко поширюється кровоносною системою, вражає судини горла, шиї, стравоходу, середостіння, може мати серйозні наслідки для здоров’я і навіть призвести до смерті;
• періостит – гнійне запалення окістя;
• одонтогенний остеомієліт – розвиток гнійно-некротичного процесу в кістковій тканині;
• сепсис – зараження крові.

Лікування

При діагностиці альвеоліту лунки зуба лікування спрямоване на вирішення наступних проблем:

• зняття запалення;
• видалення з лунки інфікованих тканин, уламків зуба, інших сторонніх тіл;
• повна регенерація тканин;
• профілактика ускладнень.

Першим етапом лікування альвеоліту є діагностика. Лікар оглядає місце запалення візуально, при необхідності робить рентген, щоб виявити у рані залишки зуба.

Лікування полягає в очищенні, дезінфекції зараженої ділянки і проводиться в кілька етапів:

1.  Анестезія (всі медичні процедури проводяться під місцевою анестезією).
2. Видалення з лунки фрагментів тромбу, некротичних мас, залишків їжі, промивання антисептичним розчином.
3. Видалення знайдених фрагментів видаленого зуба.
4. Якщо почався некротичний процес, лікар робить промивання розчином, який містить ферменти, що розщеплюють омертвілі тканини, сприяє видаленню гною, зняттю набряку і запалення.
5. Дезінфекція.
6. Введення тампона, змоченого препаратами з антисептичною і анестезуючою дією.
7. Лікар призначає хворому медикаментозну терапію (курс антибіотиків, полоскання), дає рекомендації по догляду за ротовою порожниною і призначає час наступного візиту, коли необхідно провести повторну антисептичну санацію лунки.

У рідкісних випадках лікар може видалити фрагмент кістки, залучений в патологічний процес.

При сильних болях пацієнт може прийняти знеболюючі препарати, рекомендовані лікарем. Результат лікування післяекстракційного альвеоліту багато в чому залежить від самого пацієнта. Для того, щоб рана загоїлася швидше, необхідно суворо дотримуватися протоколу призначеного лікування та рекомендацій лікаря-стоматолога щодо чищення зубів, харчування та способу життя.

У ваших силах захистити себе від альвеоліту та інших неприємних ускладнень після видалення зуба. Для цього потрібно подбати про профілактику захворювання.

Після видалення зуба не можна:

• мацати язиком або пальцями місце видалення зуба, щоб не пошкодити тромб;
• інтенсивно полоскати рот;
• вживати тверду, жорстку їжу;
• активно займатися спортом, важкою фізичною працею;
• приймати гарячу ванну, відвідувати сауну;
• курити чи вживати алкоголь.

Як допомогти тканинам швидше відновитися

Передусім варто виключити з раціону будь-які продукти, які можуть подразнювати слизову (кисле, солоне, гостре), а також гарячі і холодні страви, віддавайте перевагу м’якій або дрібно нарізаній їжі.

Ретельно стежте за чистотою ротової порожнини, регулярно виконуйте рекомендовані лікарем гігієнічні процедури та антисептичні ванночки (щоб уникнути інфікування лунки). Під час чищення зубів намагайтеся не торкатися до згустку крові, обережно полощіть рот водою щоразу після їжі чи перекусу.

Як стоматолог може запобігти розвитку альвеоліту

Видалення зубів – складна операція. У завдання лікаря входить максимальний контроль при проведенні анестезії, точне атравматичне видалення зуба, якісне очищення лунки, особливо при видаленні зруйнованого зуба, призначення правильної післяопераційної терапії та контроль результатів.

Від професіоналізму хірурга і його акуратності під час операції залежить ваше здоров’я, тому при виборі стоматології дуже важливо враховувати рівень оснащеності клініки, підготовки та досвіду спеціалістів.