Кожна частина людського тіла може стати схильною до захворювань, і наш рот не є винятком. Одним із найбільш неприємних захворювань є щелепний періостит, також відомий як флюс.
Що це таке і як його правильно лікувати.
Що таке періостит
Періостит — це загальна назва кількох станів, пов’язаних із запаленням тканин. Якщо говорити про періостит у ширшому сенсі, то він може бути спричинений повторюваним навантаженням на тканини (наприклад, під час бігу, стрибків, пауерліфтингу тощо).
Наш рот також має тканини, які можуть піддаватися навантаженню: під час жування, їжі та навіть розмови. Саме це й викликає щелепний періостит, який часто називають флюсом.
Якщо детальніше, то періостит – це запалення окістя (періосту): плівки, що оточує кістку зовні. У роті періостит виникає при ураженні окістя щелепи.
Симптоми періоститу
У більшості випадків флюс супроводжується болем. Через біль вам може бути важко вільно їсти і пити або навіть говорити. Хворі також скаржаться на відсутність апетиту і озноб. Пізніше на яснах з’являється шишка.
Також можуть виникнути:
- головні болі;
- набряк обличчя;
- підвищення температури тіла;
- кровотечу;
- неприємний запах з рота;
- нудоту
До того ж може підвищитися чутливість ясен до холодного та гарячого.
Види періоститу
За симптоматикою і перебігом захворювання періостит класифікують, як гострий та хронічний.
Гострий періостит може бути серозним або гнійним.
Серозний характеризується накопиченням серозної (прозорої) рідини в окісті з розвитком абсцесу. Захворювання протікає на фоні високої температури та гострого болю. Якщо такий флюс не лікувати, він переходить у хронічну або гнійну форму.
При гострому гнійному періоститі у тканинах, що оточують зуб, накопичується гній, що призводить до розхитування ураженого зуба, гострого болю та асиметрії обличчя.
Механізм розвитку гострого періоститу можна пояснити наступним чином: припустимо, у пацієнта є вогнище запалення біля зубних коренів або у зубних каналах. Серозний або гнійний ексудат (рідина, що виходить з дрібних кровоносних судин при запаленні), який формується, буде шукати вихід та поширюватиметься у напрямку окістя.
Також гострий періостит класифікується за поширенням процесу. Він може бути обмеженим або дифузним.
У першому випадку вогнище запалення локалізується у межах одного зубу, який став причиною патології, а в другому – інфекція поширюється по всій щелепі.
Періостит може виникати, як на верхній, так і на нижній щелепах. Важливе значення у клініці гострого періоститу має те, який саме зуб спричинив періостит. Від цього залежить і куди саме буде поширюватися набряк. Наприклад, якщо періостит виник через запалення різців у верхній щелепі, то набряк буде поширюватися на верхню губу та крила носу.
При переході гнійного процесу на окістя від великих кутніх зубів верхньої щелепи набряк може виникнути не тільки на щоках та вилицях, а також біля вуха.
На нижній щелепі набряк від різців та іклів поширюється на підборіддя та нижню губу, а від великих кутніх зубів – на щоку, підборіддя та вилицю.
Інший механізм розвитку гострого періоститу – лімфогенний або гематогенний. У цьому випадку інфекція потрапляє до окістя через кровоносні або лімфатичні судини. Такий періостит не є одонтогенним, тобто, причина його виникнення не пов’язана з зубами.
Найчастіше причинами виникнення такого виду гострого періоститу будуть:
- отити;
- синусити;
- кір;
- скарлатина;
- ускладнення гострої респіраторної вірусної інфекції.
Ще однією причиною періоститу може бути травма щелепи, такий періостит називають травматичним. Частіше за все саме травматичні фактори призводять до розвитку простого хронічного періоститу.
Захворювання супроводжується помірним набряком запалених тканин та болем при торканні до них. Після лікування запальний процес зазвичай проходить, а набряк спадає.
При осифікуючому хронічному періоститі симптоми можуть бути більш слабкими. Однак за відсутністю лікування кістки щелепи можуть деформуватися і спровокувати окостеніння та гіперостозу – надмірному розростанню кістки.
Причини виникнення періоститу
Однією з найпоширеніших причин одонтогенного (пов’язаного із зубами) періоститу є погана гігієна ротової порожнини.
Іншими причинами є:
- хвороби ясен;
- карієс,
- неправильно підібрані зубні протези тощо.
Флюс часто також може бути спричинений прорізуванням зуба мудрості. Запалення окістя також може виникнути після неправильного лікування кореневих каналів або неповного видалення зуба.
Також розвитку періоститу може сприяти переохолодження (перегрів), навантаження та стрес.
Лікування
Періостит є болючим і неприємним, тому завжди краще лікувати його відразу. Не рекомендуємо лікувати це захворювання у домашніх умовах або народними засобами. Не можна також гріти щоку або проколювати шишку у роті.
Варто негайно звернутися до лікаря-стоматолога. Залежно від виду та складності періоститу стоматолог проведе лікування зубних каналів чи корекцію зубних протезів, а у разі необхідності видалить зуб, який спричинив запалення.
У деяких випадках може знадобитися хірургічна операція на щелепі та дренаж.
Важливим кроком на шляху боротьби з будь-якою інфекцією є прийом антибіотиків, і флюс не стане винятком. Тому після процедур, лікар має призначити курс антибіотиків та випише на них рецепт.
Що буде, якщо не лікувати флюс
Не лікувати флюс може бути небезпечною для життя. Звичайно, це дуже малоймовірний сценарій, але варто розуміти, що періостит завжди є результатом бактеріальної інфекції. Якщо абсцес не лікувати, інфекція через кров чи кістки може поширюватися на різні частини тіла.
Періостит щелепи може виникнути і у дитини, яка має молочні зуби. Адже карієс, як відомо, вражає і їх. Тому може з’явитися і флюс.
Тож при перших скаргах дитини на біль у зубі чи у роті, треба негайно звернутися до лікаря.
Як запобігати запаленню?
Тут немає іншої поради, окрім як регулярно відвідувати стоматолога. Таким чином, ви можете вчасно запобігти карієсу та іншим захворюванням, які викликають усілякі хвороби, зокрема флюс. Також слідкуйте за гігієною ротової порожнини щодня.
Завжди пам’ятайте, що візит до стоматолога має бути вашим головним пріоритетом, якщо ви виявили флюс у роті.