Розлади скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) вражають суглоби, які допомагають рухати щелепу. Вони можуть спричиняти біль, клацання щелепи, та проблеми з жуванням. Вчасне звернення до лікаря може запобігти розвитку подальших проблем.
Розглянемо клінічний випадок пацієнтки, яка звернулася до клініки YAREMA DENTAL зі скаргами на біль, хрускіт і скрегіт при відкриванні рота.
Ярема Міклош, головний лікар, лікар ортопед, гнатолог
Що таке розлади СНЩС?
У людини є два скронево-нижньощелепних суглоби, по одному з кожного боку обличчя, біля вух. Ці суглоби допомагають жувати, говорити та рухати щелепою.
При дисфункції може відбуватись зміщення суглобового диска або головки нижньої щелепи. У нормальному стані він залишається в суглобовій ямці та не заважає функціональності рота.
Як йдеться на сайті клініки Cleveland, розлади СНЩС вражають до 12 мільйонів людей у США, переважно віком від 20 до 40 років. Жінки вдвічі частіше хворіють на нього, ніж чоловіки.
Чому розлади СНЩС викликають головний біль та біль у вухах? Анатомічна модель демонструє тісний зв’язок суглоба з нервовими закінченнями.
Як симптоми розладу СНЩС:
- біль у щелепі або обличчі;
- головний біль або мігрень;
- скутість або блокування щелепи;
- клацання, хрускіт або скрегіт;
- труднощі з відкриванням або закриванням рота;
- біль у вухах або дзвін;
- зубний біль;
- біль у шиї або плечі.
Які причини дисфункції:
- травма щелепи (наприклад, перелом або вивих);
- скрегіт або стискання зубів (бруксизм);
- артрит щелепи;
- неправильний прикус;
- стрес, що викликає перенапругу щелепи.
Фактори ризику:
- жування ручок, льоду або нігтів;
- погана постава;
- вживання великих шматків їжі;
- використання зубів як інструментів;
- стискання зубів вдень.
Причини часто перетинаються, тому може знадобитися час, щоб знайти правильне лікування.
Як лікарі діагностують розлад
Для діагностики СНЩС лікар проведе фізичний огляд і може призначити візуалізаційні тести. Під час огляду перевірять, як рухається щелепа, і чи є ознаки болю або скутості.
Під час огляду лікар може:
- перевірити, наскільки широко пацієнт може відкрити рот;
- натиснути навколо щелепи, щоб перевірити наявність болю;
- перевірити роботу суглобів під час відкриття та закриття рота.
Також можуть знадобитися візуалізаційні тести, такі як рентген, КТ та МРТ.
Як лікується СНЩС
Лікування залежить від причини ваших симптомів та їх тяжкості. Зазвичай починають з неінвазивних методів.
Багато методів не передбачають хірургічного втручання. Вони зосереджені на розслабленні щелепи та покращенні рухливості: індивідуальні капи або шини та вправи для щелепи за допомогою фізіотерапії.
«Для досягнення успіху необхідний мультидисциплінарний підхід», – йдеться у клінічному огляді на Pubmed.
Розлади СНЩС часто мають біопсихосоціальну природу, тому лікування часто виходить не тільки за межі розділів стоматології, наприклад, поєднання ортопедчиного та ортодонтичного лікування, а й містить фізіотерапію та психологію. Тобто ізольоване, однобоке лікування є недостатнім у даному випадку.
З чим пацієнтка звернулася до клініки?
45-річна пацієнтка звернулася зі скаргами на сильний біль у ділянці правого жувального м’яза та в лівому скронево-нижньощелепному суглобі. Також жінка повідомила про хрускіт та скрегіт при відкриванні рота.
На клінічному огляді виявили характерні гострі краї різців і іклів, ознаки патологічного стирання зубів.
Зношені поверхні зубів є частим клінічним проявом парафункціональної активності, зокрема бруксизму. Метааналізи показують, що наявність бруксизму підвищує шанси розладів СНЩС приблизно у 2,2 раза, що підтверджує його роль як важливого фактору ризику в рамках біомеханічного перевантаження жувальної системи.
Результати 3D-діагностики: червоні лінії чітко візуалізують асиметрію обличчя та зміщення нижньої щелепи вбік. Саме це порушення стало причиною болю у м’язах та суглобі пацієнтки
Пацієнтка також відзначала відчуття “втоми” жувальних м’язів при жуванні та асиметрію обличчя: профіль обличчя зміщений, лінія очей нахилена. Подібні прояви часто виникають при функціональному зміщенні нижньої щелепи, що підтверджено дослідженнями.
Яка діагностика
Для уточнення діагнозу застосували функціональну діагностику за концепцією VieSID та комп’ютерну конділографію. За допомогою цього методу зафіксували, як рухається нижня щелепа відносно верхньої під час жування, мовлення та парафункціональних рухів (наприклад, бруксизму).
Цифрова цефалометрія та аналіз зубощелепної системи. На основі цих розрахунків фахівці YAREMA DENTAL визначають ідеальне положення зубів та суглобів, враховуючи індивідуальну анатомію та нахили оклюзійної площини.
Дослідження дозволило отримати тривимірну картину роботи скронево-нижньощелепного суглоба та виявити різницю в рухах правої і лівої сторін. За результатами аналізу виявлено зміщення нижньої щелепи вбік, що може пояснювати біль у жувальних м’язах і суглобі.
Додатково провели електроміографію (ЕМГ) жувальних м’язів. Виявлено підвищене напруження скроневих м’язів під час жування та їхню асиметричну роботу справа і зліва.
Детальна функціональна діагностика: математичний розрахунок положення щелепи. Це дозволяє не просто лікувати зуби, а відновити правильну біомеханіку жувального апарату, щоб назавжди позбутися болю та клацання.
Аналіз форми зубних рядів: зверху наведено класифікацію аномалій, а знизу — 3D-скани щелеп пацієнтки. На знімках чітко видно патологічне стирання зубів та асиметрію дуг, що є прямим наслідком тривалого бруксизму та неправильного прикусу.
Також за даними панорамного рентген-знімка виявлено помірну втрату кісткової тканини (середньотяжкий пародонтит) та множинні каріозні ураження зубів.
Як лікували
Лікування проходило у кілька етапів:
Корекція прикусу композитними накладками (оклюзійна шина)
За концепцією Рудольфа Славічека визначили терапевтичне положення нижньої щелепи — її фізіологічно стабільне положення, при якому жувальні м’язи працюють більш рівномірно і зменшується їх перенапруження.
Метод Рудольфа Славічека — це сучасний функціональний підхід у стоматології, який розглядає щелепу не як “статичний прикус”, а як динамічну систему м’язів і суглобів.
Після цього на зуби встановили тимчасові композитні накладки, які трохи підвищували прикус і переводили щелепу в нове терапевтичне положення.
Пацієнтка носила ці накладки протягом 1 місяця для адаптації до нового прикусу.
За цей час оцінювали зміни симптомів: зник біль у жувальних м’язах і в ділянці суглоба під час жування, а також зменшився хрускіт у суглобі.
Підготовка зубів зі збереженням терапевтичного положення щелепи
Після адаптації перейшли до препарування всіх зубів під різні керамічні реставрації, суворо зберігаючи знайдене правильне положення нижньої щелепи. Це дозволило зафіксувати правильний прикус.
За результатами віртуального моделювання і воскового тестування виготовлено поліметилметакрилатні (PMMA) тимчасові коронки на весь ряд зубів. Ці конструкції виготовлялись за цифровими шаблонами так, щоб точно повторювати терапевтичний прикус. Це надало можливість додатково перевірити комфорт і естетику нового прикусу протягом приблизно двох місяців. Використання тимчасових коронок довело свою ефективність у перевірці функціональних параметрів і стабілізації оклюзії (прикусу) перед остаточною реставрацією.
Фінальна реставрація
Після двомісячного носіння тимчасових коронок та відсутності ускладнень виготовили постійні керамічні коронки зі збереженням розробленої оклюзії.
Оскільки у пацієнтки був наявний пародонтит, паралельно проводили лікування ясен. Зробили професійне чищення та проінформували, як правильно доглядати за зубами та яснами.
Підсумкова реставрація забезпечила рівномірний розподіл жувальних навантажень на всі зуби.
Результати та динаміка
Після завершення протезування вся симптоматика повністю зникла. Пацієнтка відзначала відсутність болю в м’язах і суглобах навіть при активному жуванні. Хрускіт і клацання в суглобі не спостерігалися.
Через 6 місяців після завершення лікування жодних скарг не надходило: прикус залишився стабільним, м’язи нижньої щелепи розслаблені.
Це узгоджується з даними досліджень, де показано, що після корекції прикусу зменшується біль і відновлюється нормальна функція скронево-нижньощелепного суглоба.
Рандомізовані клінічні дослідження демонструють суттєве зниження інтенсивності болю, покращення функції та зменшення м’язової чутливості вже протягом 6 місяців лікування. Крім того, метааналізи підтверджують зниження частоти суглобових шумів (клацання, хрускоту) після оклюзійної терапії. У ряді досліджень до 80% пацієнтів мають покращення або повне зникнення симптомів, що свідчить про ефективність відновлення функціонально стабільного співвідношення елементів жувальної системи.
Висновки та рекомендації
Випадок демонструє успішний комплексний підхід до лікування дисфункції СНЩС:
- детальна функціональна діагностика дозволила знайти оптимальну позицію щелеп;
- поетапна оклюзійна реабілітація (шина, тимчасові PMMA, фінальна реставрація) призвели до тривалого покращення.
Важливо, що під час всіх етапів лікування суворо зберігали знайдену терапевтичну позицію.
Пацієнтці рекомендовано продовжувати спостереження (регулярний контроль прикусу і стану коронок), а також своєчасно лікувати карієс і контролювати стан пародонту для довгострокового успіху терапії.
Результат комплексної реабілітації: від патологічного стирання та болю до здорової посмішки
Щаслива посмішка пацієнтки YAREMA DENTAL після успішного лікування дисфункції СНЩС. Коли функція і естетика поєднанні в одному рішенні.
Цей випадок підкреслює важливість функціональної діагностики та координації ортопедичного й пародонтального лікування при складних порушеннях прикусу і СНЩС.