Пародонтоз – це хронічне неінфекційне захворювання, яке характеризується ураженням пародонту: тканин, які оточують зуб. Йдеться про ясна, кісткову тканину та цемент зуба. Одна з найважливіших функцій пародонту – фіксація зубів у потрібному положенні під час жування.
При пародонтозі ця функція порушується, і якщо вчасно не звернутися до лікаря, можна втратити зуби.
Які причини пародонтозу
Пародонтоз виникає унаслідок порушення живлення тканин пародонту.
Причинами пародонтозу можуть бути:
- Гормональний дисбаланс. Зміни гормонального фону можуть спостерігатися як при різних захворюваннях, так і при фізіологічних змінах в організмі. Наприклад, менопауза, вагітність та період грудного вигодовування, старіння, статеве дозрівання.
- Неправильне харчування. Недостача в організмі білків, жирів, вуглеводів і особливо вітамінів і мінералів може призводити до розвитку пародонтозу. Захворювання також може розвиватися у тих випадках, коли поживні речовини надходять у достатній кількості, але не засвоюються організмом.
- Порушення обміну речовин. Пародонтоз може розвиватися при цукровому діабеті, атеросклерозі та хворобах щитовидної залози.
- Захворювання шлунково-кишкового тракту: панкреатит, хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки.
- Ослаблення імунітету, яке може бути наслідком перенесених захворювань або травм, операцій, хімієтерапії.
- Шкідливі звички: куріння та зловживання алкоголем.
- Супутні стоматологічні захворювання: порушення прикусу, бруксизм, аномалії розташування зубів.
Пародонтоз може розвиватися і через погану гігієну порожнини рота. Також це захворювання може дути спадковим.
Чим більше вищезазначених факторів збігається, тим більше ризик розвитку захворювання. Зазвичай пародонтоз розвивається у дорослих, але може бути і у дітей. Причинами можуть бути генетичні аномалії розвитку зубощелепної системи, гіповітаміноз та зниження імунітету.
Види та стадії пародонтозу
Залежно від обсягу ураження, виділяють локалізований та генералізований пародонтоз.
При локалізованому – ураження виникають на певній ділянці щелепи, а при генералізованому – до патологічного процесу залучається уся або навіть обидві щелепи.
Також виділяють кілька стадій або ступенів захворювання.
- При легкому ступені відзначається незначне відслонення шийки зуба та зниження висоти міжзубних перегородок. Ясна мають нормальний зовнішній вигляд, хоча можуть бути трохи блідими. Патологічної рухливості зубів немає.
- При середньому ступені пародонтозу зміни стають більш вираженими. Шийки зубів оголюються сильніше, а висота міжзубних перегородок знижується ще більше. Ясна стають щільним і блідим. При цьому можуть з’являтися щілини між зубами та розвиватися невелика рухливість зубів.
- Тяжкий запущений пародонтоз характеризується серйозними змінами ясен та зубів. Корені зубів оголюються практично повністю, з’являється виражена рухливість зубів, через що порушується прикус, і людина не може їсти тверду їжу.
Якщо виникне вторинна інфекція, може розвиватися запалення. У цьому випадку говорять про гнійний пародонтоз. Такий стан потребує екстреної медичної допомоги.
Симптоми пародонтозу
Для захворювання характерно поступове зростання симптомів.
При легкому ступені симптоми можуть бути повністю відсутніми. Єдине, на що пацієнт може звернути увагу – це оголення шийок зубів.
Надалі клініка пародонтозу стає чіткішою. З’являються дискомфорт і біль під час їжі, підвищується чутливість зубів до гарячого та холодного, виникає свербіж у ділянці ясен.
При подальшому прогресуванні хвороби збільшуються міжзубні проміжки, зуби стають подовженими (шляхом опущення ясен та оголення шийки), з’являється клиноподібний дефект.
Для останнього ступеню характерне утворення V-подібного поглиблення у ділянці ясен. Якщо людина не звернеться до лікаря, рухливість зубів збільшуватиметься, внаслідок чого вони випадатимуть.
Діагностика пародонтозу
Діагностика починається зі збирання анамнезу. Лікар уточнює, які у пацієнта скарги, коли вперше з’явилися симптоми, і з чим могли бути пов’язані.
Після розмови проводиться огляд ротової порожнини. Стоматолог звертає увагу на стан ясен та емалі зубів, визначає формування прикусу, вимірює глибину пародонтальних кишень (простору між яснами і зубним коренем, яке утворилося унаслідок захворювання), визначає наявність клиноподібних дефектів.
Для отримання додаткової інформації призначається інструментальне обстеження, зокрема:
- прицільні знімки зубів;
- панорамний знімок зубів;
- ехоостеометрія (ультразвукове дослідження кісткової тканини);
- комп’ютерна томографія.
Лікування пародонтозу
Повністю вилікувати пародонтоз – завдання нелегке, особливо якщо пацієнт звернувся за медичною допомогою пізно.
Для того, щоб відновити нормальну анатомію зубних рядів можуть застосовуватися найрізноманітніші методи, починаючи від консервативної терапії і закінчуючи оперативним втручанням.
Медикаментозне лікування включає призначення препаратів, які покращують кровообіг і знижують гіпоксію – патологічний стан, при якому тканинам не вистачає кисню.
Також лікар може застосувати вибіркове пришліфування зубів Суть цього методу полягає у створенні нормального контакту між зубами на верхній та нижній щелепі (оклюзія). При пародонтозі емаль зуба може накопичувати надмірну кількість кальцію, у результаті сповільнюється фізіологічне стирання зубів. Це може призвести до формування травматичного прикусу та віялоподібного розходження зубів. Щоб цього уникнути, емаль на деяких зубах зішліфовують, тим самим добиваючись оптимального контакту між верхньою і нижньою щелепою. Для того, щоб захистити зішліфовані зуби від карієсу та швидкого руйнування, їх покривають спеціальною пастою.
Ще одним методом є шинування рухомих зубів. Метою цього лікування є надійна фіксація зубів, тому шинування проводять на останніх стадіях пародонтозу. На зубний ряд ззаду встановлюється спеціальна стоматологічна шина, які скріплює зуби в один блок, що не дає їм розхитуватися.
При пародонтозі лікар також може рекомендувати фізіотерапію, масаж ясен, лазерне лікування тощо.
Окрім того, пацієнту з пародонтозом необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
- ретельне дотримання гігієни ротової порожнини;
- правильне харчування з додаванням у раціон всіх необхідних вітамінів та мінералі, а також вживання достатньої кількості білків жирів та вуглеводів
- відмова від шкідливих звичок;
- усунення всіх супутніх стоматологічних захворювань – карієсу, гінгівіту, пульпіту тощо.
Чим відрізняється пародонтоз від пародонтиту
Пародонтит та пародонтоз часто плутають, однак – це різні захворювання. Спільне у них те, що обидва вражають ясна. Однак при пародонтиті спостерігається запалення ясен, у при пародонтозі – атрофія щелепи.
При пародонтозі, зазвичай, відсутні явні ознаки, а при пародонтиті вони яскраво виражені. Початкова стадія пародонтозу супроводжується свербінням ясен, а пародонтиту – появою чутливості зубів. Зазвичай при пародонтозі кровоточивість ясен відсутня, а для пародонтиту це – характерний симптом.
Відмінність пародонтиту і пародонтозу також полягає у тому, що у першому випадку в яснах з’являється пульсація, а у другому – вони набувають блідого відтінку.
На відміну від пародонтиту, пародонтоз не є запальним захворюванням, він проявляється атрофією альвеолярних відростків (зубних осередків). Пародонтит – це запальне захворювання тканин пародонту.
Утім, в обох випадках потрібно посилити гігієну ротової порожнини, дотримуватися рекомендацій стоматолога і не займатися самолікуванням.
Чому важливо лікувати пародонтоз
Пародонтоз пов’язаний не лише зі зміною нормальної анатомії зубних рядів, а й із високим ризиком розвитку ускладнень.
Без своєчасного лікування можуть розвиватися такі захворювання:
- пародонтальний абсцес;
- флегмона зуба;
- остеомієліт щелепи;
- злоякісні новоутворення.
Через рухливість зубів, біль та підвищену чутливість до гарячої та холодної їжі людина не може повноцінно харчуватися, що може призвести до розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин, ендокринної патології тощо.
Крім того, не можна забувати про психологічні розлади та зниження якості життя в цілому.
Усіх цих проблем можна уникнути, якщо вчасно звернутися за кваліфікованою стоматологічною допомогою.