Клиновидний дефект зуба – це патологічний стан, що супроводжується руйнуванням твердих тканин пришийкової частини зуба, що має форму клина. Найчастіше захворювання вражає різці, премоляри та ікла. Спочатку дефекти невеликі за розміром, але з часом збільшуються, викликаючи біль і дискомфорт біля ясен.
Захворювання вражає тверді тканини зубів біля ясен, через що згодом зуб стає схожим за формою на своєрідний клин. Захворювання зазвичай відносять до категорії некаріозних уражень. Найчастіше відколи емалі виникають на передніх зубах.
Причини
Ділянка біля шийки зуба постійно піддається підвищеному тиску через часте накушування. Якщо елементи зубного ряду мають неправильне розташування, збільшується жувальне навантаження при прийомі їжі. Відповідно, зуби сколюються, і виникає клиноподібний дефект.
Клиноподібні дефекти утворюються внаслідок нерівномірного розподілу жувального навантаження.
Довгий час причиною клиновидного дефекту вважали зовнішні фактори, а саме чищення зубів абразивними пастами та хімічний вплив на емаль. Пацієнту рекомендували насамперед замінити жорстку щітку на м’яку та виключити з раціону продукти, що містять небезпечну для емалі кислоту (зокрема, цитрусові).
Однак справжньою причиною руйнування зуба в пришийковій ділянці, як і стирання зуба, є систематичне механічне навантаження. При жуванні максимальне навантаження припадає на прикореневу зону, і емаль в цій зоні якраз має найменшу товщину. Спочатку в цьому місці з’являються мікротріщини на емалі, а потім – клиноподібний скол. Напруга при жуванні не є основною причиною клиноподібного дефекту.
Наприклад, стирання зубів з віком спостерігається у всіх людей, а відколи в шийці зуба зустрічаються набагато рідше. Це свідчить про принципово інший механізм розвитку патології.
Першопричиною клиновидного дефекту є неправильний прикус. Ось як це працює:
- У пацієнта порушення прикусу зубів, ортодонтичне лікування не проводилося.
- При дефекті прикусу навантаження на зуби при жуванні розподіляється нерівномірно.
- Зуби, на які припадає підвищене навантаження, швидко стираються, а поверхня в місці стирання стає рівною.
- З плоскими стертими краями їжа при відкушуванні не розрізається різцями, а розривається. Це вимагає більше зусиль і зуби відчувають навантаження.
- Через велике навантаження пошкоджується емаль біля основи зуба, утворюється клиноподібний дефект.
Згідно зі статистичними даними, частота діагностики клиноподібного дефекту у пацієнтів збільшується з віком.
Симптоми
Розпізнати клиноподібний дефект на ранніх стадіях практично неможливо. Це може зробити тільки стоматолог при огляді зубів і ротової порожнини.
Першим проявом хвороби є підвищена чутливість зубів. Утворення клиноподібних сколів на поверхні зубів в їх пришийковій частині є вірним симптомом патологічного стану.
Симптоми, які допоможуть вчасно виявити проблему:
- форма зубів (ключова риса дефекту – клиноподібна форма);
- симетричність уражених ділянок;
- підвищена чутливість зубів;
- зміна стану емалі (втрата блиску, зміна кольору на темніший) тощо.
Якщо ви помітили у себе будь-які симптоми клиновидного дефекту, не варто займатися самолікуванням, це може погіршити ситуацію. Як і при лікуванні карієсу, важливо вчасно діагностувати захворювання у кваліфікованого стоматолога, який підбере правильне індивідуальне лікування.
Стадії клиноподібного дефекту
Клиноподібний дефект розвивається в кілька етапів:
- На початковому етапі діагностувати патологічні зміни візуально без спеціального оптичного обладнання неможливо. Чутливі симптоми деструктивного процесу також відсутні.
- Поверхневе пошкодження емалі. На цьому етапі стають помітні ознаки руйнування. На емалі помітні тріщини глибиною до 0,2 мм і шириною до 3,5 мм, є незначна чутливість зубів з дефектом.
- Помірно виражений дефект. На цій стадії тріщини набувають клиноподібної форми, розташовуються під кутом 45°, збільшуються в глибину до 0,3 мм і в ширину. Спостерігається помірна реакція уражених зубів на гаряче, холодне, солодке, кисле.
- Стадія глибокого ураження тканин. Дефект добре видно. Деструкція поширюється в глибину, збільшується в довжину до 5 мм. Зуби стають гіперчутливими. Клиноподібний дефект може поширюватися на глибокі тканини зуба і доходити до нерва. У деяких випадках при глибокому пошкодженні тканин відбувається скол коронки зуба. Зазвичай проблема вражає кілька сусідніх зубів.
Як лікувати клиноподібний дефект зуба
Основним принципом ефективного лікування будь-якого захворювання є боротьба не тільки з наслідками, але і з причинами. В першу чергу пацієнт з клиноподібним дефектом зубів повинен пройти огляд у лікаря-ортодонта, який поставить діагноз і підбере оптимальний метод виправлення прикусу (елайнери, установка брекет-системи).
Поряд з ортодонтичним лікуванням, за показаннями, пацієнту можуть бути призначені такі методи лікування:
- ремінералізація емалі;
- десенситивні зубні пасти (при підвищеній чутливості);
- пломбування з використанням сучасних композитних матеріалів;
- встановлення вінірів для естетичної реставрації зношених зубів;
- установка коронки.
Профілактика клиноподібного дефекту
Для профілактики потрібно уважніше ставитися до свого здоров’я:
- правильно чистити зуби;
- не використовуйте зубні пасти, які можуть містити агресивні для емалі компоненти:
- регулярно відвідувати стоматологічну клініку – це дозволить лікарю виявити схильність до стирання зуба і появи клиновидного дефекту і своєчасно усунути проблему.
Професійні лікарі клініки YAREMA DENTAL можуть вирішити проблему клиноподібного дефекту будь-якої складності, використовуючи передові технології лікування та багатий досвід у сфері стоматологічних послуг.