Традиційна vs одномоментна імплантація зубів: у чому різниця

Сучасна дентальна імплантація пропонує два основних підходи до відновлення зубів – традиційну двоетапну методику та одномоментну імплантацію (також відому як імплантація зуба відразу після видалення або «імплантація за один день»). Обидва методи мають на меті встановлення штучного кореня (імплантату) та коронки замість втраченого зуба, але відрізняються в часі проведення етапів та тактиці лікування. Щоб допомогти вам зрозуміти різницю і зробити обґрунтований вибір, розгляньмо кожен підхід детально – його етапи, переваги, недоліки, показання та успішність за даними провідних швейцарських і американських медичних джерел.

Що таке традиційна (двоетапна) імплантація?

Традиційна імплантація зубів – це класичний підхід, при якому установка імплантату відбувається не одразу після видалення зуба, а через певний час (як правило, кілька місяців) після загоєння лунки. Цю методику ще називають двоетапною або відтермінованою імплантацією. Лікування проходить у кілька стадій із паузами для загоєння тканин:

• Етап 1: Видалення зуба і загоєння. Спершу видаляють пошкоджений або хворий зуб. Після цього ділянці дають час на загоєння та регенерацію кісткової тканини (зазвичай 2–4 місяці або більше, за потреби). Нерідко одночасно проводять кісткову пластинку (нарощування кістки) для відновлення об’єму кістки, якщо це необхідно. Протягом цього періоду відбувається природна остеоінтеграція – формування нової кістки в місці видалення зуба.
• Етап 2: Встановлення імплантату. Після успішного загоєння хірург встановлює титановий імплантат у щелепну кістку. Операція проводиться під анестезією: ясна розрізають, кістку готують шляхом свердління, і імплантат вкручують на місце кореня. Іноді на час приживлення пацієнту встановлюють тимчасовий знімний протез або пластмасову коронку для естетики, який не навантажує імплант.
• Етап 3: Період приживлення (очікування остеоінтеграції). Після імплантації настає фаза очікування, поки кістка щільно зростеться з поверхнею імплантату. Цей процес приживлення триває приблизно 3–6 місяців, залежно від стану здоров’я пацієнта та якості кістки. У цей час імплантат може бути повністю накритий яснами (так звана двоетапна техніка) або мати встановлений формувач ясен.
• Етап 4: Встановлення абатмента і протезування. Після того як імплантат інтегрувався, проводять другу невелику операцію (якщо імплант був закритий ясною) – відкривають його і фіксують абатмент (спеціальний перехідник). М’які тканини загоюються довкола абатмента, формуючи десневий контур. Далі знімають зліпки або сканують зубний ряд для виготовлення постійної коронки. Через кілька тижнів виготовлену коронку прикріплюють до абатмента – і пацієнт отримує новий зуб.

Таким чином, традиційна імплантація розтягнута в часі: від моменту видалення зуба до встановлення постійної коронки може пройти півроку-рік, а в складних випадках – навіть до двох років. Значну частину цього часу займає очікування загоєння кістки та приживлення імплантату. Хоча процес довготривалий, поетапний підхід дозволяє максимально підготувати кісткове ложе для імпланта та забезпечити високу передбачуваність результату. Класичний протокол двоетапної імплантації історично вважається золотим стандартом, особливо у випадках, коли необхідно спершу усунути інфекцію або відновити кістку перед встановленням імпланта.

Що таке одномоментна імплантація (імплантація за один день)?

Одномоментна імплантація – це сучасна методика, коли зубний імплантат встановлюють одразу після видалення зуба, в рамках одного хірургічного втручання. Такий підхід ще називають одноетапною або негайною імплантацією. Якщо дозволяє ситуація, лікар виймає зруйнований зуб і відразу в цю ж лунку імплантує штучний корінь. Ба більше, можливе негайне навантаження імпланта – встановлення на нього тимчасової коронки протягом 24 годин, завдяки чому пацієнт виходить з клініки вже з новим “зубом” того ж дня.

Головна ідея одномоментної імплантації – мінімізувати часовий розрив між втратою зуба і його заміщенням. Немає потреби чекати кілька місяців, поки загоїться кістка: імплантат інтегрується в свіжу лунку видаленого зуба. За даними досліджень, така негайна тактика допомагає зберегти кісткову тканину і ясна від зменшення об’єму, яке зазвичай відбувається після видалення зуба. Пацієнт також виграє в естетиці – відразу має тимчасову коронку, що підтримує посмішку та психологічний комфорт.

Одноетапна імплантація проводиться з застосуванням спеціальних технік та імплантів. Як правило, використовують імпланти з агресивною різьбою і особливим дизайном, які забезпечують надійну первинну стабільність навіть у щойно видаленій лунці. Дуже важливо, щоб імплантат був жорстко зафіксований у кістці одразу після встановлення – тоді шанс успішної остеоінтеграції високий, навіть якщо на нього одразу припадає жувальне навантаження від тимчасової коронки. Провідні виробники, такі як Straumann, розробили окремі лінійки імплантів, оптимізовані під негайні протоколи. Наприклад, система Straumann® BLX має конічну форму, глибоку різьбу та спеціальне покриття SLActive® для прискорення приживлення, що дозволяє надійно встановлювати імплант одразу після видалення зуба.

Важливо розуміти, що одномоментна імплантація підходить не у всіх клінічних випадках. Лікар обирає цей метод лише за наявності сприятливих умов: достатнього об’єму кістки, відсутності гострого запалення чи гною, товстого типу ясен. Згідно з рекомендаціями імплантологів, негайне встановлення імпланта показане, якщо щонайменше 50% кісткових стінок лунки не пошкоджені, ясна товсті, а видалення зуба пройшло атравматично. При дефектах кістки або тонкому біотипі ясен часто одночасно проводять пластику – додають кістковий матеріал чи мембрани для закриття лунки. Якщо ж у зоні видалення є велика інфекція, кістка сильно атрофована чи пацієнт має серйозні протипоказання (наприклад, неконтрольований діабет, проблеми зі згортанням крові), тоді краще звернутися до поетапного підходу.

Як відбувається процедура одномоментної імплантації? Спочатку пацієнту роблять 3D-знімок (КТ) і планують імплантацію на комп’ютері. У день операції під анестезією обережно видаляють зуб, максимально зберігаючи навколишні тканини. В ту ж саму лунку встановлюють підібраний за розміром імплантат під потрібним кутом. Якщо імплант досяг гарної первинної фіксації, на нього одразу накручують абатмент і ставлять тимчасову коронку. Така коронка виготовляється заздалегідь або прямісінько в день операції і є полегшеною – вона відновлює естетику, але пацієнту слід жувати обережно, уникаючи надмірного навантаження на імплант протягом періоду приживлення. Остаточну постійну коронку з міцної кераміки зазвичай виготовляють через кілька місяців, коли імплантат повністю приживеться. (В окремих випадках, описаних в літературі, постійну коронку можуть фіксувати вже за 1–2 тижні, але частіше все ж чекають стандартний термін остеоінтеграції для гарантії успіху).

Одноетапний підхід має ту перевагу, що імплантат встановлюється трансгінгвально, тобто через ясна, і другий етап хірургії (відкривання імпланта) не потрібен. Фактично вся імплантація проходить за одну операцію, а подальші візити потрібні тільки для контролю та протезування. Для пацієнта це означає менше хірургічних маніпуляцій і швидший результат.

Традиційна vs одномоментна імплантація зубів: у чому різниця

Переваги та недоліки традиційної імплантації

Переваги двоетапної (традиційної) імплантації:

• Висока передбачуваність і успішність. Традиційний метод перевірений десятиліттями практики і дає стабільно високі показники приживлення імплантів (успіх сягає ~97–99% випадків). Оскільки імплантат встановлюють у повністю сформовану кістку, ризик невдачі дещо нижчий у складних випадках. Дослідження показують, що при відтермінованій імплантації відсоток довгострокового виживання імплантів може бути на кілька пунктів вищим, ніж при негайній (в окремих вибірках ~95+% проти 90–95% відповідно). Таким чином, прогнозованість результату при стандартному підході дуже висока.
• Можливість підготовки кісткового ложа. У паузі між видаленням зуба та встановленням імпланта лікар має час усунути всі проблеми: вилікувати інфекцію, наростити кістку, сформувати ясна. Це особливо важливо, якщо була кіста, гранульома чи значна атрофія кістки. Двоетапний протокол дозволяє спочатку створити оптимальні умови, а вже потім імплантувати – що підвищує шанси на успіх імплантації.
• Менше навантаження на імплант під час приживлення. Оскільки при класичній схемі імплант вкручується в незавантажену кістку і зашивається під яснами, на нього не діють жувальні сили до повного приживлення. Це мінімізує ризик мікропорухів імплантату в кістці і сприяє надійному зрощенню. Пацієнт тим часом може користуватися знімним протезом чи тимчасовою конструкцією, що не тисне на зону імпланта.
• Гнучкість у протезуванні. При використанні класичних двоетапних систем (з окремим абатментом) стоматолог має більше можливостей для корекції положення і кута коронки під час етапу протезування. В разі потреби можна використати індивідуальні абатменти або змінити форму ясенового контуру перед встановленням постійної коронки. Це важливо для естетики у фронтальній зоні.

Недоліки традиційної імплантації:

• Тривалий час лікування. Головний мінус – загальна тривалість процесу. Від видалення зуба до отримання постійної коронки минає кілька місяців чи навіть до року. За даними Mayo Clinic, повний курс імплантації з усіма етапами може тривати багато місяців, оскільки значний час відводиться під загоєння кістки. Для пацієнта це означає більше візитів до клініки і довший період, коли відсутній зуб (або треба користуватися знімним тимчасовим протезом).
• Дві хірургічні операції. Традиційний протокол передбачає як мінімум дві хірургічні втручання: установку імпланта, а потім – через кілька місяців – його відкриття і встановлення абатмента. Кожна операція – це стрес для пацієнта, а також ризик дискомфорту, набряку, болю після втручання. Одномоментні методики дозволяють цього уникнути за рахунок проведення всіх маніпуляцій за раз.
• Резорбція кістки та ясен. Неминуче очікування після видалення зуба призводить до того, що кісткова тканина в цій ділянці поступово зменшується (резорбується) через відсутність навантаження. Дослідження зазначають, що при відстроченій імплантації втрачається більше альвеолярної кістки, особливо якщо тягнути понад 4–6 місяців. Це може погіршити вихідні умови для імпланта або потребуватиме об’ємнішої кісткової пластики. Крім того, ясна без підтримки зуба також можуть частково втратити об’єм, що ускладнює досягнення ідеальної естетики ясенового контуру.
• Тимчасові незручності. У проміжку між видаленням зуба і встановленням імпланта пацієнт може відчувати дискомфорт через відсутність зуба. Якщо це фронтальна зона, доводиться використовувати тимчасові знімні протези або капи з штучним зубом для естетики. Це не завжди зручно і може впливати на якість життя, особливо коли йдеться про передні зуби.

Переваги та недоліки одномоментної імплантації

Переваги одномоментної імплантації:

• Скорочення термінів лікування. Найочевидніший плюс – значно менша тривалість всього імплантаційного процесу. У багато яких випадках пацієнт отримує новий зуб «під ключ» буквально за один день, без місяців очікування. Згідно з даними Straumann, негайний протокол дозволяє звести затримку між видаленням і навантаженням імпланта до нуля – тимчасову коронку фіксують в день операції. Остаточна реставрація виготовляється індивідуально, але загальний час лікування все одно значно менший у порівнянні з традиційним підходом. Це особливо цінно для зайнятих людей або у разі, коли потрібне швидке відновлення (наприклад, втрата переднього зуба).
• Мінімум хірургічних втручань. Одноетапна методика спрощує хірургічний протокол – фактично вся імплантація проводиться за одну операцію. Пацієнту не треба проходити повторне хірургічне втручання для відкриття імпланта, як при двоетапній схемі. Менше операцій – менше стресу, дискомфорту і ризиків ускладнень. Досвід клініцистів показує, що пацієнти оцінюють цей фактор дуже позитивно.
• Негайний естетичний результат. Для передніх зубів одномоментна імплантація – справжній порятунок, адже дозволяє уникнути ситуації «просвіту» в усмішці. Пацієнт виходить з клініки вже з тимчасовою коронкою, яка виглядає цілком природно. Таким чином вирішуються як естетичні, так і психологічні проблеми втрати зуба – людина не відчуває себе неповноцінно навіть на ранньому етапі лікування. Формування ясен навколо тимчасової коронки відбувається відразу, що сприяє гарній естетиці ясеневого контуру.
• Збереження кістки та ясен. Встановлюючи імплантат одразу після екстракції, ми попереджаємо атрофію кістки. Імплант заповнює лунку зуба і передає на кістку функціональне навантаження, стимулюючи її збереження. Також зберігається архітектоніка ясен – не просідає міжзубний сосочок, контури ясен залишаються стабільнішими. В результаті остатична робота має кращий естетичний вигляд, особливо у зоні посмішки.
• Менше загальні витрати часу та коштів. Хоча одномоментна імплантація потребує високої кваліфікації лікаря і ретельного планування, в цілому протокол економить ресурси. Пацієнту не потрібно багаторазово приїжджати на хірургічні етапи, брати кілька відгулів на операції. За даними експертів, скорочення кількості процедур може зменшити і сумарну вартість лікування для пацієнта – адже відпадає необхідність у додаткових операціях, тимчасових протезах тощо. Крім того, сучасні цифрові технології (CAD/CAM, хірургічні шаблони) роблять процес імплантації швидшим і більш передбачуваним для лікаря, що теж підвищує ефективність.

Недоліки одномоментної імплантації:

• Вимогливість до показань (обмеження застосування). Негайна імплантація можлива лише у ретельно відібраних випадках. Якщо умови далекі від ідеальних – є гостра інфекція, недостатньо кістки, дуже тонкі ясна або анатомічно складне положення – лікар змушений відмовитися від одномоментного підходу. Тобто цей метод не універсальний: значна частина пацієнтів все ж потребує спочатку підготовки (лікування, кісткової регенерації) і тільки потім імплантації в відстрочені терміни. Одномоментне встановлення також не рекомендоване молодим людям до 18 років, поки не завершився ріст кісток щелепи.
• Дещо вищий ризик невдачі імпланта. Статистично успіх негайних імплантацій дуже високий, майже такий самий, як і у традиційних протоколів. Однак деякі дослідження відзначають трохи більший відсоток ускладнень при імплантації одразу після видалення. Зокрема, в окремих вибірках виживаність імплантів через 1–3 роки складала 90–95% для негайного методу проти >95% для відтермінованого. Причина – не всім імплантатам вдається інтегруватися під раннім навантаженням. Жування одразу після установки може спричинити мікрозміщення імпланта, завадивши кістці зростися з ним. Тому одномоментна тактика більш чутлива до помилок: тут критично дотриматися протоколу і не перевантажувати імплант у перші тижні. Якщо ж імплантація негайна провалилася (імплантат не прижився), ситуація ускладнюється, адже пацієнт втрачає не тільки зуб, а й додатково кісткову тканину, і повторна імплантація потребуватиме ще більшої реконструкції.
• Технічна складність і вимоги до досвіду хірурга. Проведення імплантації за один етап вимагає дуже ретельного планування і високої майстерності лікаря. Необхідно точно визначити положення імпланта, кут, глибину, щоб компенсувати видалену кістку і забезпечити естетику коронки. Часто застосовуються хірургічні навігаційні шаблони, інтраопераційна 3D-діагностика. Крім того, імплантолог має передбачити необхідність одномоментної пластики кістки чи ясен під час встановлення імпланта. Усі ці фактори роблять одномоментну імплантацію технологічно складнішою – відповідно, не кожна клініка чи лікар готові її виконати якісно. Потрібен достатній досвід і сертифіковані навички.
• Обмежена гнучкість протезування. При негайному методі часто використовуються моноблочні імпланти або конструкції з фіксованим кутом, що не завжди дає можливість скоригувати нахил імпланта під час встановлення коронки. Якщо імплантат встановлений неідеально (через необхідність досягти стабільності його могли трохи змістити), виправити положення буває складно. У традиційному протоколі між хірургією та протезуванням є більше простору для маневру (застосування кутових абатментів тощо). Таким чином, одномоментна імплантація вимагає від хірурга максимально точної роботи «на березі», адже можливості підправити щось потім обмежені.

Показання до кожного виду імплантації

Обидва методи імплантації – і традиційний, і одномоментний – мають чіткі показання, коли їх застосування буде найбільш доцільним і успішним. Вибір робиться індивідуально після огляду та діагностики, але можна окреслити загальні рекомендації:
Записатись на прийом

Коли обирають традиційну двоетапну імплантацію:

• Наявні запальні процеси або інфекції у зоні видалення зуба (кісти, гранульоми, пародонтит). Спершу потрібно вилікувати інфекцію і дати кістці загоїтися, і лише потім встановлювати імплант.
• Значний дефіцит кісткової тканини. Якщо після видалення зуба об’єм кістки недостатній для стабільного імпланта, потрібна кісткова пластика і час на її приживлення (3–6 місяців). Традиційна схема дозволяє це здійснити поетапно.
• Травматичне видалення зуба. Якщо під час екстракції були пошкоджені стінки лунки або відбулась тріщина кістки, негайно ставити імплант недоцільно – краще зачекати, поки все загоїться і відновиться анатомія.
• Тонкий пародонт (ясна) або висока лінія усмішки, де є ризик рецесії ясен. У таких випадках відтермінована імплантація з попередньою підготовкою м’яких тканин може дати кращий естетичний результат.
• Пацієнти з певними системними захворюваннями (неконтрольований цукровий діабет, остеопороз, імунодефіцит) або шкідливими звичками (палінням). У них загоєння сповільнене, тому краще не ризикувати і імплантувати в оптимальних умовах, а не відразу після видалення.
• Випадки, коли пацієнт не поспішає і для нього не критично носити тимчасовий протез певний час. Деякі люди готові пройти довший шлях заради максимально високої прогнозованості.

Коли обирають одномоментну імплантацію (імплантацію за один день):

• Здоровий стан лунки зуба. Ідеальний кандидат – пацієнт, у якого зуб видаляється атравматично, без великого запалення і руйнування кістки. Наприклад, переломаний корінь зуба без інфекції або зовсім недавня травма.
• Достатній об’єм і щільність кістки. Якщо щелепна кістка доволі масивна і щільна, вона здатна одразу втримати імплантат. Наприклад, у передній нижній щелепі кістка щільна, тому негайна імплантація там проходить успішніше, ніж, скажімо, у верхній боковій ділянці з м’якою кісткою.
• Товстий біотип ясен. Коли ясна товсті, волокнисті, вони краще адаптуються навколо імпланта і менше ризик рецесії. Тонкі та делікатні ясна – відносне протипоказання для негайного протоколу, бо можуть просісти.
• Високі естетичні вимоги пацієнта. Якщо людина не хоче ходити без зуба ні дня – негайна імплантація з тимчасовою коронкою є оптимальним вибором (за умови, що немає інших протипоказань). Часто це стосується передніх зубів, зони посмішки.
• Бажання зменшити кількість операцій. Пацієнти, які психологічно або фізично важко переносять хірургічні втручання, надають перевагу виконати все за раз. Одномоментна методика тут виграє, бо дозволяє уникнути повторної операції.
• Відсутність важких супутніх хвороб. Для негайної імплантації пацієнт має бути відносно здоровим (або його хвороби мають контролюватися медикаментами). Якщо імунітет сильно ослаблений, краще не поспішати з імплантацією.

Звичайно, остаточне рішення про метод імплантації приймається стоматологом-імплантологом після детального аналізу клінічної ситуації, КТ-знімків та обговорення з пацієнтом його пріоритетів. І традиційна, і одномоментна методики в умілих руках дають чудові результати – питання лише, який шлях оптимальний саме у вашому випадку.

Які системи імплантів підходять для кожного методу?

На сучасному ринку дентальних імплантатів існують системи, розроблені спеціально під різні протоколи лікування. Загалом більшість провідних імплант-систем універсальні, тобто один і той самий імплантат можна застосувати як для двоетапної, так і для одномоментної імплантації – рішення залежить більше від тактики лікаря. Однак деякі моделі імплантів краще зарекомендували себе в тих чи інших ситуаціях.

Для традиційної імплантації зазвичай використовують класичні двокомпонентні імпланти (що складаються з внутрішньокісткового гвинта і окремого абатмента). Наприклад, популярні Bone Level імпланти швейцарського виробника Straumann або аналоги інших брендів. Вони встановлюються на рівні кістки і за необхідності закриваються яснами на період остеоінтеграції. Такі імпланти забезпечують відмінну довгострокову стабільність і дають гнучкість при протезуванні. Встановлення їх за двоетапним протоколом – перевірена стандартна практика з високим відсотком успіху. У системах Straumann класичним представником є лінійка Straumann® Bone Level (BL), а також імпланти Tissue Level (TL) з виступаючим плечем, які часто встановлюються одночасно з формувачем ясен (фактично реалізуючи одноетапне загоєння). Виробник Straumann зазначає, що їхні імпланти універсальні і можуть ефективно використовуватися як при стандартній поетапній імплантації, так і при негайних протоколах.

Для одномоментної імплантації важливим є дизайн імплантату, що забезпечує максимальну стабільність одразу після встановлення. Тут на перший план виходять конусоподібні імпланти з агресивною різьбою і сучасними поверхнями для прискореного приживлення. Компанія Straumann спеціально розробила лінійку Straumann® BLX для імплантації з негайним навантаженням. Ці імпланти мають конічну форму з прогресивною різьбою, що «врізається» в кістку і ущільнює її, забезпечуючи високу стабільність навіть у м’якій кістковій тканині. Крім того, BLX виготовлені з унікального сплаву Roxolid® (титан із цирконієм), міцність якого дозволяє використовувати імпланти меншого діаметру без втрати надійності. А інноваційна гідрофільна поверхня SLActive® прискорює остеоінтеграцію, скорочуючи критичний період загоєння та підвищуючи шанси успіху навіть при ранньому навантаженні.

Інший приклад – система Straumann® TLX, яка поєднує тканинний рівень (гладкий комір для одноетапного загоєння ясен) з агресивним різьбленням типу BLX. Ці імпланти оптимізовані для одномоментної імплантації у складних випадках, зокрема в задніх відділах щелеп, де кістка м’якша. За рахунок трансгінгівального загоєння з TLX часто можна обійтися однією операцією – імплант не потрібно потім розкривати, бо він одразу встановлений на рівні ясен.

Варто зазначити, що не тільки Straumann, а й інші провідні виробники (Nobel Biocare, Zimmer Biomet, Dentsply Sirona тощо) пропонують імпланти і компоненти для різних протоколів – від негайного навантаження до класичного відстроченого. Ключове значення має досвід імплантолога та правильний добір системи під конкретного пацієнта. Наприклад, в ситуації тонкої кістки лікар може обрати імплантат меншого діаметру зі спеціальною різьбою і провести одномоментну імплантацію, але водночас використати кістковий матеріал для заповнення проміжків. Або при плануванні двоетапної імплантації в зоні естетики – надати перевагу імпланту з платформою, що забезпечить кращу підтримку ясен і сосочків. Сучасні системи імплантів надзвичайно надійні – успішність приживлення у провідних брендів перевищує 97–98%. Тому запорукою успіху є не стільки назва системи, скільки правильне її застосування відповідно до протоколу і показань пацієнта.

Висновок та рекомендації

Традиційна vs одномоментна імплантація зубів – це не протистояння «що краще взагалі», а вибір оптимального шляху для конкретного пацієнта. Традиційна двоетапна методика забезпечує максимально прогнозований результат і використовується, коли потрібно спершу створити здорову основу (загоєна кістка, відсутність інфекції) для імпланту. Одномоментна імплантація дозволяє отримати новий зуб значно швидше, уникнути зайвих операцій і зберегти природні тканини, але вимагає ідеальних умов та високої майстерності лікаря. З точки зору довгострокового успіху, обидва підходи демонструють порівнянну ефективність – дослідження зі спостереженням до 10 років не виявляють суттєвої різниці в приживлюваності імплантів чи рівні кістки між негайною і відстроченою імплантацією. Тобто, правильно відібраний випадок одномоментної імплантації може бути таким же успішним, як і класична схема.

Як же зрозуміти, який метод підходить вам? Рішення повинно прийматися спільно з лікарем-імплантологом після повноцінної діагностики. Фахівці клініки YAREMA DENTAL мають досвід у реалізації обох підходів – і традиційного, і одномоментного – та використовують сертифіковані швейцарські системи імплантів Straumann для досягнення найкращого результату. На консультації лікар оцінить стан вашої ротової порожнини, якість кістки, врахує ваші побажання щодо термінів і вартості, після чого запропонує оптимальний план лікування. Запишіться на прийом до імплантолога в Yarema Dental вже сьогодні – і зробіть крок до відновлення здорової усмішки на довгі роки! 😊