Зубні імплантати – найкраще рішення для заміни відсутніх зубів. Попри високий рівень успішності сучасних імплантатів, багато пацієнтів бояться хірургічних процедур та ризику відторгнення імплантату.
У цій статті ми обговорюємо рідкісні випадки відторгнення імплантату, ранні ознаки відторгнення, на які слід звернути увагу, та профілактичні заходи.
Нормальний процес інтеграції імплантату
Інтеграція зубного імплантату, або остеоінтеграція, – це процес, під час якого імплантат зростається з кісткою. Під час цього процесу тверді тканини розростаються навколо імплантату, що зрештою призводить до його інтеграції в щелепну кістку. Процес остеоінтеграції при зубній імплантації відбувається у три етапи:
- Початковий етап. Триває протягом першого місяця після імплантації, у цей період навколо імплантату формується губчаста кістка (незріла кісткова тканина з низькою щільністю). Тому на цьому етапі не рекомендується встановлювати постійний протез.
- Середній етап. Цей етап триває 4-6 місяців. Губчаста тканина заміщується пластинчастою кісткою, яка є вторинною (міцна та щільна кістка). Вона може витримувати повні жувальні навантаження. На цьому етапі можна встановити коронку, міст або повний протез.
- Фінальний етап. Цей етап триває до 18 місяців. У цей період імплантат завершує свою інтеграцію та стабілізацію. Через 1,5 року ризик відторгнення імплантату мінімальний.
Перед процедурою лікарі звертають пильну увагу на стан твердих тканин. Зубні імплантати можуть бути успішними лише за умови достатньої щільності кісткової тканини в щелепі для підтримки штифта. Пацієнтам з недостатньою щільністю кісткової тканини (через остеопороз або інші проблеми зі здоров’ям) не слід робити операцію зі встановлення зубних імплантів, якщо спочатку не буде проведене нарощування кістки. Досвідчений хірург зможе оцінити, де потрібен кістковий трансплантат і скільки коронок можуть підтримувати штифти.
Що таке відторгнення імплантатів?
Відторгнення зубних імплантатів – це патологічний деструктивний процес, що характеризується запаленням, резорбцією та втратою вже сформованої кісткової тканини, яка оточує внутрішньокісткову частину імплантатів. Простіше кажучи, це нездатність організму прийняти або інтегрувати зубний імплантат.
Відторгнення – рідкісне явище. За статистикою, його поширеність коливається від 3 до 10%. Рівень відторгнення цирконієвих імплантатів ще нижчий: від 0,5% до 2%.
Прикладом невдалої імплантації є ситуація, коли імплантат починає відторгатися та стає рухомим.
Треба розуміти різницю між відторгненням імплантату та його невдалою інтеграцією.
Коли імплантат не інтегрується, остеоінтеграція взагалі не відбувається. Іншими словами, кісткові структури не формуються навколо імплантату. Ця проблема виявляється протягом перших кількох тижнів, максимум через пару місяців після імплантації.
Під час відторгнення вже сформовані тверді тканини починають запалюватися та атрофуватися. Цей процес розвивається через кілька місяців або навіть років після операції. Йому завжди передують специфічні причини, такі як мукозит або періімплантит: захворювання, пов’язані з запаленням тканин навколо зубних імплантатів.
Як відбувається відторгнення імплантату?
Відторгнення імплантату можна розділити на три періоди:
- Ранній: розвивається в перші дні або тижні ще до встановлення протеза. Основними причинами раннього відторгнення є хірургічні помилки, тяжкі системні захворювання у пацієнта та недотримання післяопераційних рекомендацій.
- Середній: розвивається протягом двох років. Найчастіше це пов’язано з неправильно виготовленим протезом, але також може бути спровоковано надмірним жувальним навантаженням та поганою гігієною ротової порожнини.
- Пізній: відторгнення відбувається через два або більше років після встановлення протеза. Це може бути викликано травмами, нещодавно розвиненими системними захворюваннями або гормональними змінами.
Навіть якщо відторгнення імплантату почалося, це не означає, що пацієнт його втратить.
Існує три ступені рухливості при відторгненні імплантату:
- початковий: імплантат рухається у двох напрямках, амплітуда рухів не перевищує 0,5 мм;
- помірний: імплантат рухається у трьох напрямках, амплітуда руху становить 0,5-1 мм; тяжкий:
- амплітуда рухливості у трьох напрямках перевищує 1,5-2 мм.
Симптоми відторгнення імплантату
У перші дні після імплантації пацієнти відчувають неприємні симптоми, пов’язані з реакцією організму на хірургічне втручання. Ці симптоми є нормальними та поступово зникають самостійно протягом тижня. Однак при відторгненні імплантату можуть виникати подібні симптоми. Пацієнтам може бути важко розрізнити звичайні післяопераційні ускладнення та ознаки відторгнення імплантату.
Наступна порівняльна таблиця може допомогти:
| Симптоми | Норма | Ускладнення |
| Біль | Терпимий. Полегшується знеболювальними. Поступово зникає. | Сильний. Не зменшується після прийому знеболювальних. Збільшується день у день. |
| Набряк | Помірний набряк у місці імплантату. Іноді набряк щоки. Зменшується протягом 5 днів. | Сильний набряк ясен, щоки та підборіддя. Не зникає протягом тижня. |
| Кровотеча | Помірна протягом перших 1-2 днів. Після цього виділяється лише кров’янистий ексудат. | Від помірної до сильної. Посилюється під час їжі, полоскання рота та чищення зубів. |
| Температура 38°C або вище | Триває не більше 3 днів. | Не вщухає, погано контролюється жарознижувальними засобами. Триває понад 3 днів. |
| Загальна слабкість | Виражена в перші 3-4 дні. | Сильна. Слабкість та сонливість посилюються з кожним днем. |
| Неприємний запах з рота та смак | Незначні зміни нюху та смаку. Нормалізується через кілька днів. | Чітко помітний солодкий, неприємний запах. Присмак металу, гною або кислотності в роті. |
| Колір та об’єм ясен | Яскраво-червоний. Чітко окреслений контур ясен навколо шийки імплантату. | Червоний, синюватий, білуватий. Ясна відступають. Оголюються шийка імплантату та кістка. |
| Рухливість | Відсутня. Стабільний імплантат не повинен рухатися. | Наявна. Будь-яке відчуття розхитаності є серйозною ознакою відторгнення зубного імплантату. |
| Гній | Відсутній. | Наявність гною є явним симптомом відторгнення та потребує негайного втручання. |
| Труднощі з жуванням | Можуть виникати в період загоєння, особливо у перші тижні. | З часом імплантати мають відчуватися та функціонувати як будь-які інші зуби та не повинні викликати дискомфорту під час їжі. Якщо у вас виникають труднощі з жуванням, можливо, проблема з кутом, розміром або формою імплантату, або зуб міг розхитатися. |
Пізні симптоми відторгнення зубних імплантів
Деякі відторгнення зубних імплантів проявляються в перші кілька місяців, інші проблеми можуть з’явитися через кілька років.
Якщо ви відчуваєте будь-який симптом зі згаданих нижче, також важливо звернутися до свого хірурга-стоматолога:
- пошкодження нервів або тканин: коли імплантат розміщено занадто близько до нерва, ви можете відчути поколювання або оніміння в обличчі, язиці, губах і яснах. Це може вплинути на вашу здатність нормально їсти та пити, і це ніколи не слід ігнорувати;
- відторгнення стороннього тіла: іноді організм відторгає сторонні предмети, такі як трансплантати органів, протези та замінники зубів. Якщо ви відчуваєте біль, запалення, озноб або лихоманку навіть через роки після операції зі встановлення зубних імплантів, ваш організм може відторгати імплантат з титанового сплаву;
- травма обличчя: травма рота або обличчя може призвести до втрати штучних зубів, так само як і до втрати ваших природних зубів. Зверніться до хірурга негайно після травми, щоб дізнатися, чи можна зберегти зубний протез, і замінити будь-які нещодавно втрачені зуби.
Причини відторгнення імплантату
Основними причинами відторгнення імплантату є запальні та інфекційні процеси. У міру розмноження патогенних мікроорганізмів спочатку розвивається мукозит – гнійне запалення без резорбції (руйнування) кістки. Якщо його не лікувати, він прогресує до периімплантиту – інфекційного запалення з оголенням, пошкодженням та резорбцією твердих тканин. Запущений периімплантит передбачає гнійні грануляції, рецесію ясен та втрату кісткової тканини навколо імплантату та сусідніх зубів.
Відторгнення може статися через захворювання ротової порожнини та системні патології, які є відносними або абсолютними протипоказаннями для імплантації.
Йдеться про:
- бруксизм;
- неправильний прикус;
- дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба;
- алергічна реакція на матеріали імплантату;
- дефіцит кісткової тканини;
- пародонтит;
- остеопороз;
- гормональні зміни;
- травми обличчя.
Мукозит та периімплантит провокуються багатьма факторами, які можна розділити на дві групи:
- ті, що викликані лікарськими помилками;
- ті, що викликані неправильними діями пацієнта.
Причини, пов’язані з діями лікаря:
- недотримання правил асептики та антисептики під час операції;
- застосування імплантату неправильного розміру або форми;
- недостатнє обстеження, планування та підготовка;
- порушення протоколу імплантації;
- неправильно виготовлена ортопедична конструкція.
Причини, пов’язані з діями пацієнта:
- куріння;
- погана гігієна ротової порожнини;
- надмірні жувальні навантаження, такі як жування горіхів, чипсів, сухарів та вживання стейків, сирих овочів, фруктів та іншої твердої їжі в перші тижні після імплантації;
- відмова від прийому ліків, призначених лікарем, у післяопераційному періоді;
- недотримання обмежень у перші тижні після імплантації, як-от заняття спортом, плавання у відкритих водоймах, відвідування спа-салонів або соляріїв.
Що робити у разі відторгнення імплантату?
Відторгнення імпланту не завжди проявляється явними симптомами. Тому, якщо ви помітили будь-які тривожні ознаки, вам слід негайно звернутися до лікаря, який проводив імплантацію. Хірург визначить, чи пов’язані симптоми з відторгненням імпланту чи є якісь інші причини.
Перш ніж відвідати лікаря, ви можете зробити наступне вдома:
- прийміть нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП);
- прикладіть холодний компрес до щоки на 10-15 хвилин;
- прийміть жарознижувальний засіб, якщо у вас лихоманка.
Важливо не приймати НПЗП або жарознижувальні засоби протягом тривалого періоду. Також небезпечно приймати антибіотики без призначення лікаря.
Діагностика
Пацієнтів з ознаками відторгнення імплантату ретельно обстежують.
Проводиться:
- оцінка стану ясен;
- перевірка на наявність запалення, набряку та кольору слизової оболонки;
- оцінка стану кісткових тканин візуально та за допомогою обладнання;
- визначення рухливості імплантату;
- перевірка на наявність або відсутність гною навколо шийки та тіла імплантату;
- пальпація підщелепних лімфатичних вузлів, які можуть бути збільшені за наявності інфекції.
На основі результатів діагностики визначається точна причина болю та запалення, а також розробляється план лікування.
Як відновити зубний імплантат після відторгнення
Стратегії лікування відторгнення імплантату значно різняться, і видалення не завжди необхідне. Навіть якщо імплантат необхідно видалити, у 80% випадків його можна замінити новим. Конкретний план лікування залежить від стану навколишніх тканин. Якщо уражені лише поверхневі шари пародонту, гвинт кришки імплантату видаляється та очищається. Ясна дезінфікуються і гвинт встановлюється назад.
Якщо інфекція поширилася на кісткові тканини, імплантат відкручується і висікаються уражені тверді та м’які тканини. Рану дезінфікують та призначають протизапальні та антибактеріальні препарати. Після загоєння проводиться підсадка штучного кісткового матеріалу.
Якщо гнійний процес торкнувся глибоких шарів пародонту з помітною втратою кісткової маси, імплантат неможливо врятувати. Його видаляють та призначають антибіотики. Пацієнту проводиться направлена кісткова регенерація і через 2-6 місяців встановлюється новий імплантат.
Чи завжди можлива реімплантація після відторгнення?
Можливість реімплантації залежить від причини відторгнення імплантату. Реімплантація не рекомендується, якщо імплант не прижився через куріння, погану гігієну ротової порожнини або недотримання післяопераційних обмежень, допоки пацієнт не змінить спосіб життя.
Крім того, процедура не проводиться, якщо системні захворювання, алергії або критична атрофія щелепної кістки перешкоджають остеоінтеграції. В інших випадках рівень успішності реімплантації високий.
Профілактика проблем з імплантами
Успіх інтеграції імплантів залежить як від пацієнта, так і від лікаря. Ви можете значно зменшити ризик відторгнення, дотримуючись післяопераційних рекомендацій:
- киньте палити: куріння звичайних та електронних сигарет і вейпів збільшують ризик відторгнення імплантату у п’ять разів;
- приймайте призначені ліки: після імплантації лікар призначить антибіотики, протизапальні препарати, знеболювальні та інші необхідні ліки, вони запобігають ускладненням та полегшують післяопераційний період;
- дотримуйтесь щадного режиму: у перші кілька тижнів після імплантації зменште фізичну активність, уникайте підняття важких предметів, занять спортом та тривалого перебування на сонці, відвідування соляріїв, спа-салонів або саун, а також плавання у басейнах або відкритих водоймах. Рекомендується приймати душ замість ванн;
- дотримуйтесь дієти: протягом перших кількох тижнів уникайте твердої їжі, щоб зменшити жувальне навантаження та запобігти перевантаженню або зміщенню імплантату;
- дотримуйтеся правил гігієни ротової порожнини.
Зубні імплантати — це довгострокова інвестиція у ваше здоров’я та впевненість. Хоча ускладнення трапляються рідко, знання ознак відторгнення можуть мати вирішальне значення. Оберіть досвідченого спеціаліста з зубних імплантів. Досвідчені стоматологи-хірурги клініки YAREMA DENTAL ретельно оцінять стан вашої ротової порожнини, перш ніж рекомендувати зубні імпланти, і виконають весь процес з особливою турботою.