Хоча встановлення зубних імплантів є одним із найефективніших способів заміни відсутніх зубів, є випадки, при яких робити таку процедуру не можна. Встановлення зубних імплантів вимагає хірургічного втручання, і існує кілька загальних протипоказань до процедури.
Чому операція зі встановлення зубних імплантів може не рекомендуватися?
Протипоказання можуть бути абсолютними, відносними та тимчасовими.
Абсолютні це ті, при яких робити процедуру не можна, відносні – можна робити з обережністю, після лікування певних станів, а тимчасові означають, що процедуру варто відтермінувати.
Отже, до абсолютних протипоказань до зубних імплантів належать:
Захворювання крові та кровотворних органів. Наприклад, порушення згортання крові робить будь-яку операцію неможливою через розвиток серйозної кровотечі;
Захворювання центральної нервової системи (як вроджені, так і набуті). Найбільш яскравим прикладом є психічне захворювання, при якому пацієнт не може адекватно сприйняти інформацію про правила поведінки під час лікування;
Імунопатологічні стани. Встановлення зубних імплантів неможливе, якщо у пацієнта є імунне захворювання. Воно є поширеним протипоказанням для багатьох операцій. Імунна система відповідає за відновлення організму після операцій та протезувань. Якщо у пацієнта є захворювання, при якому імунна система не функціонує належним чином, то робити йому імплантацію ризиковано. Оперативне втручання обов’язково вимагає певного часу активної та досить напруженої роботи імунної системи для нормального загоєння тканин після операції.
Системні захворювання сполучної тканини. Імплантація вимагає росту та розвитку сполучної тканини навколо імплантату, тому такі захворювання, як системний червоний вовчак, склеродермія, ревматичні захворювання, унеможливлюють встановлення імплантату;
Цукровий діабет, який важко контролювати за допомогою глікемічного контролю. Коли рівень глюкози в крові різко підвищується, загоєння кісток відбувається дуже повільно, і існує серйозний ризик післяопераційних інфекцій. Ці пацієнти є поганими кандидатами для дентальної імплантації
Алкоголізм і наркоманія. Алкоголізм – це не лише системне порушення роботи всіх органів і систем, але й причина недотримання режиму лікування, поганої гігієни ротової порожнини, неправильного харчування тощо. Тут пацієнт близький до абсолютного протипоказання до дентальної імплантації, оскільки ускладнення після операції та несвоєчасне звернення за медичною допомогою можуть загрожувати життю пацієнта. Наркотична залежність подібна за ризиком до алкоголізму, але має ще складніші наслідки та є абсолютним протипоказанням до дентальної імплантації.
Деякі методи лікування, які можуть вплинути на загоєння та збереження протеза після імплантації в навколишні тканини (наприклад, застосування імуносупресантів, антикоагулянтів, антидепресантів, цитостатиків та інших речовин).
Відносні протипоказання
Остеопороз. Раніше це захворювання було абсолютним протипоказанням, але наявна статистика спростувала цю думку. Справжньою причиною збільшення ризику ускладнень при дентальній імплантації є антирезорбтивні препарати (біофосфонати). Остеопороз є відносним протипоказанням до дентальної імплантації. Він вимагає консультації з лікарем, який може вирішити зменшити дозу або призупинити прийом ліків, але терміни не менш важливі. Річ у тім, що ліки мають тенденцію накопичуватися в кістках;
Недостатнє здоров’я зубів, наприклад наявність каріозних зубів, наприклад. Імплантація можлива після лікування.
Погана гігієна ротової порожнини. Відмова пацієнта дотримуватися порад лікаря щодо догляду за ротовою порожниною також може стати протипоказанням до процедури. У важких випадках, коли лікар не може ні навчити, ні переконати пацієнта. Однак через деякий час пацієнт може змінити свою поведінку самостійно або під впливом психотерапії чи гігієніста.
Гінгівіт (запалення ясен інфекційного та неінфекційного характеру). Вимагає попереднього лікування та санації ротової порожнини.
Пародонтит – запалення тканин, що оточують зуби. Спочатку лікування запалення, зміцнення ясен, нарощування кістки за потреби (кісткова пластика) та використання спеціальних імплантів (наприклад, коротких), оскільки пародонтит спричиняє втрату кістки та підвищений ризик інфекцій.
Патологічний прикус. Перед імплантацією необхідно пройти ортодонтичне лікування.
Атрофія або дефект кісткової тканини. Необхідна кісткова пластика.
Захворювання, які можуть впливати на дотримання режиму лікування та гігієну ротової порожнини. Це розлади нервової системи, від шизофренії до синдрому Дауна. Ці стани не завжди є протипоказаннями. Існує достатньо статистичних даних про успішну дентальну імплантацію для людей цих категорій. Тут слід розглядати кожен окремий випадок окремо.Таких пацієнтів можна вважати кандидатами на дентальну імплантацію, якщо є хтось, хто допоможе з доглядом за їхніми імплантами.
Дистрес-синдром (сильний та тривалий стрес);
Виснаження організму (кахексія).
Тимчасові протипоказання
Вагітність. Є перелік станів, при яких вагітним жінкам, надають стоматологічну допомогу. Однак імплантацію краще відкласти до народження дитини. Причиною протипоказання є необхідність проведення комп’ютерної томографії та масштабного хірургічного втручання, що вимагає застосування сильних анестетиків, а в деяких випадках — додаткової медикаментозної терапії.
Вік. Пацієнтам віком до 16 років не рекомендується встановлювати зубні імпланти. Структура щелепної кістки дітей та підлітків може бути ще не повністю розвинена, що може спричинити проблеми з імплантами пізніше. Щелепа має бути повністю розвинена, щоб успішно підтримувати імпланти.
Променева терапія. Пацієнтам, які мають онкозахворювання або вони хворіли протягом останніх п’яти років та лікувалися променевою терапією зубні імплантати зазвичай не встановлюють. Вплив радіації під час променевої терапії може впливати на титанові матеріали, з яких виготовлені зубні імплантати. Найкраще розглянути інші варіанти заміни зубів або почекати, поки стоматолог чи лікар вважатиме таку процедуру прийнятною.
Гарна новина полягає в тому, що через деякий час, особливо в умовах стабільної ремісії, ризик ускладнень від дентальної імплантації знижується. Тому променеву терапію можна вважати відносним протипоказанням до хірургічного втручання в щелепно-лицевій ділянці.
Список протипоказань до дентальної імплантації достатньо великий. Однак у більшості випадків попереднє лікування дозволяє успішно позбутися багатьох протипоказань або зменшити їх вплив, що збільшує шанси успішної імплантації.
Чому так важливо зібрати анамнез пацієнта перед операцією
У більшості випадків зубна імплантація та реставрація потрібні людям віком від 50 років і старше, і більшість з них мають проблеми зі здоров’ям, такі як гіпертонія та діабет. Потрібно ретельно вивчити їхній спосіб життя та спектр препаратів, які пацієнт приймає на постійній основі. Також слід проконсультуватися з лікарем, а не втручатися в курс лікування, не зменшувати дозування або не скасовувати ліки. Це повинен робити лише лікуючий лікар, якого слід повідомити про планування імплантації.
Стоматолог перед процедурою має провести співбесіду з пацієнтом, також важливо вивчити його медичну документацію. Пацієнт не є спеціалістом і не завжди може адекватно оцінити свій стан, а іноді він не може повідомити про будь-які важливі особливості через незнання або з причини, що не вважає їх актуальними. Детальна інформація про історію хвороби пацієнта є важливою перед тим, як скласти план лікування та запланувати будь-яку операцію з імплантації. Особливу увагу слід приділити тим аспектам здоров’я, які можуть вплинути на загоєння кістки. Зрештою, встановлення імплантату, а потім абатмента з коронкою – це складний процес, і якщо у пацієнта високий ризик відторгнення, це може спричинити остеонекроз (асептичний або аваскулярний некроз кістки) та більші проблеми, що загрожують життю пацієнта.
Існує кілька важливих факторів, на які варто звернути увагу перед імплантацією:
- чи є ризики незгортання крові та кровотечі після операції, або навпаки, ризик утворення тромбів та тромботичної емболії;
- як змінюється гемостаз, коли пацієнт приймає ліки;
- наскільки добре кістка загоїться за поточного стану пацієнта;
- схильність до інфекції та здатність ефективно протистояти їй;
- схильність та стійкість пацієнта до стресу.
Звичайно, за допомогою сучасної анестезії біль можна повністю усунути. Попри це, пацієнт підходить до імплантації з великим занепокоєнням, а психічний стан пацієнта впливає на його артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень і навіть подальше загоєння.
Класифікація, заснована на системі ASA (система класифікації фізичного стану)
| Позначення | Стан пацієнта | Показання/протипоказання | Примітки |
| ASA1 | Здоровий | Проведення щелепно-лицевої хірургії без додаткових запобіжних заходів не протипоказане | Важливо з’ясувати, чи є алергічна реакція на речовини, які будуть використовувати під час операції |
| ASA 2 | Легке системне захворювання | Операції з дентальної імплантації не протипоказані за умови ретельного контролю (припинення) основного захворювання, наприклад, діабету, гіпертонії, астми, епілепсії. | До цієї групи відносять також курців, які викурюють 10 або більше сигарет на день. Також застосовується для гіпертензії першого ступеня, легкого ожиріння, легкого діабету тощо. |
| ASA 3 | Важке системне захворювання | Зубна імплантація не протипоказана лише після консультації з лікарем та коли стан пацієнта стійко компенсується ліками. До захворювань належать контрольована гіпертензія, інсулінозалежний діабет середнього ступеня та легка хронічна обструктивна хвороба легень. | Сюди відносять пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, цереброваскулярне захворювання або застійну серцеву недостатність більше 6 місяців тому. |
| .ASA 4 | Важке системне захворювання, що становить постійну загрозу життю. | Дуже рідко, але ці пацієнти можуть бути кандидатами на планову операцію в ротовій порожнині. Імплантацію обов’язково слід проводити лише в стаціонарах. До цієї групи можуть входити пацієнти з неконтрольованою гіпертензією, діабетом або епілепсією; помірним та тяжким хронічним обструктивним захворюванням легень; нестабільною стенокардією, інфарктом міокарда менше 6 місяців тому, а також з цереброваскулярними розладами або застійною серцевою недостатністю |
Як ліки, що приймає пацієнт, впливають на імплантацію?
Важливо знати, як ліки, що приймаються постійно, можуть впливати на місцеве та загальне загоєння кісток, складність операції з дентальної імплантації та як вони будуть взаємодіяти з препаратами до та після операції.
- Антирезорбтивні препарати у високих дозах, насамперед біофосфонати. Їх використовують проти остеопорозу, метастазів, мієломатозу тощо. Пацієнти, які проходять таку терапію, мають підвищений ризик втрати імплантів та розвитку остеонекрозу. Найскладніше те, що препарати цієї групи накопичуються в кістках з тривалим періодом напіввиведення (більше 10 років). Тому високі дози та тривале застосування є абсолютним протипоказанням для щелепно-лицевої хірургії.
- Імуносупресивні препарати використовуються проти раку та в хіміотерапії, при трансплантації органів, зокрема кортикостероїди у високих дозах. Якщо приймати такі препарати, підвищується ризик післяопераційних інфекцій та втрати імплантів. Високі дози є абсолютним протипоказанням для дентальної імплантації. Гарна новина полягає в тому, що коли пацієнти завершують лікування та відновлюють свою імунну функцію, вони виходять з групи високого ризику.
- Антитромботична терапія. Її часто призначають людям із серцево-судинними захворюваннями. Однак хірургічне втручання підвищує ризик післяопераційної кровотечі. Щоб вивести пацієнта з групи ризику, можна скоригувати терапію та знизити дозу або припинити прийом ліків. Однак не слід самостійно скасовувати призначення препаратів. Насправді з кровотечею в роті набагато легше впоратися, ніж з тромбоемболією (судинною закупоркою), яка може розвинутися після скасування антитромботичної терапії. Багато з цих препаратів також несумісні з антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами. Це також необхідно уточнити та обговорити зі спеціалістом для внесення змін до плану лікування.
Як часто буває алергія на титан, з якого виготовляють імплантанти?
Це питання, яке найчастіше ставлять пацієнти. На щастя, зараз вони ставлять його рідше. Бо насправді, ймовірність алергії на титан незначна. Звичайно, є задокументовані випадки, але вони поодинокі, які можна перерахувати на пальцях однієї руки. Це настільки рідко, що ймовірність можна порівняти з розвитком алергії на повітря (задокументовано кілька випадків). Найчастіше алергічною реакцією на титан є погано діагностовані ускладнення іншого походження (періімплантат , мукозит тощо). Використання титану (найчастіше у формі оксиду титану) є поширеним явищем, і ми щодня контактуємо з речовинами, що містять титан, від барвників до кремів для засмаги.
Чи є зубна імплантація правильним вибором?
Хочете дізнатися більше про протипоказання до зубних імплантатів? Хоча у цій статті перелічено багато поширених протипоказань, найкраще проконсультуватися з фахівцем щодо потенційних проблем, пов’язаних з конкретним пацієнтом. Стоматолог-хірург перегляне вашу історію хвороби, оцінить стан ротової порожнини та дасть персоналізовану пораду щодо того, чи є імплантація хорошим варіантом для вас.
Запишіться на прийом у клініку YAREMA DENTAL, де досвідчені фахівці нададуть відповіді на всі ваші питання.
Ця стаття не замінює консультацію лікаря. Для отримання повної інформації зверніться до стоматолога.